- викликання
- -я, с.1) Дія за знач. викликати.2) діал. Аукціон.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
викликання
Смотреть что такое "викликання" в других словарях:
викликання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відворот — одворо/т, відворі/т, ро/ту, ч. 1) діал. Відступ, відхід. 2) заст. За повір ям – викликання за допомогою чарів почуття неприязні, огиди до когось, а також зілля, яке використовується для цього. 3) рідко. Те саме, що закот … Український тлумачний словник
евокація — ї, ж. У Стародавньому Римі – релігійний обряд викликання богів ворога з його стану, після чого ворога проклинали … Український тлумачний словник
кумбітмака — и, ж. Викликання статевого збудження в жінки шляхом торкання її статевих органів губами і язиком … Український тлумачний словник
мантра — и, ж. Магічна формула викликання і закликання богів у давньоіндійській традиції … Український тлумачний словник
наркоз — у, ч. 1) Стан штучного сну або просто запаморочення, нечутливість, викликані діянням певних хімічних речовин або фізичних чинників на організм людини й тварини. || Метод викликання наркозу (1) з метою безболісного проведення хірургічних втручань … Український тлумачний словник
люфт — та, ч. Св. Вільне місце, куди проходить повітря: провів, протяг повітря; отвір в димарі для викликання протягу повітря … Словник лемківскої говірки
розчиняти — чиням, няш, Пр. Розводити дріжджі і муку на воді для викликання ферментації тіста. Розчинити на хліб … Словник лемківскої говірки
симболізм — лізму, ч. Пр. Символізм; спосіб викликання вражень за допомогою символів … Словник лемківскої говірки
спіритизм — тизму, ч. Пр. Віра окультистів в можливість викликання духів померлих і дій з цим пов язаних … Словник лемківскої говірки
